Канцлер Німеччини Олаф Шольц хоче миру в Україні: чи влаштує такий мир саму Україну і чи не є це пасткою?
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, питання миру стало одним із найгостріших як у міжнародних дипломатичних колах, так і серед безпосередніх учасників конфлікту. Канцлер Німеччини Олаф Шольц з самого початку висловлював свою прихильність до мирного врегулювання війни, однак саме те, яким може бути цей мир, викликає багато запитань.
1. Намір миру від Олафа Шольца
Олаф Шольц, як лідер одного з найважливіших членів Європейського Союзу, має серйозний вплив на рішення, що приймаються на міжнародній арені. Зіткнувшись із війною на європейському континенті, Шольц багаторазово наголошував на необхідності якнайшвидшого припинення конфлікту та відновлення миру. Однак ключове питання полягає в тому, яким буде цей мир і на яких умовах він може бути досягнутий.
З одного боку, Німеччина разом з іншими західними партнерами підтримує Україну постачанням озброєнь, фінансовою допомогою та санкціями проти Росії. З іншого боку, Німеччина не раз демонструвала прагнення уникнути подальшого загострення ситуації та зберегти відкритими дипломатичні канали з Москвою. Саме цей баланс викликає занепокоєння з боку України та її союзників.
2. Що означає “мир” для України?
Для України мир неможливий без відновлення її територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів, включаючи Крим та Донбас. Однак, політичний дискурс у Західній Європі іноді демонструє прагнення до компромісів, що можуть передбачати територіальні поступки або заморожування конфлікту на певних умовах. Для багатьох українців такі сценарії є неприйнятними, адже вони означають фактичне закріплення російської окупації частини території України.
Шольц та інші європейські лідери стикаються з тиском усередині своїх країн, де частина суспільства втомилася від війни, інфляції та енергетичної кризи, пов’язаної із санкціями. Це може штовхати деяких політиків до пошуку швидких рішень, які не обов’язково відповідають довгостроковим інтересам України.
3. Потенційні пастки для України
Існує кілька потенційних пасток у мирних пропозиціях, які можуть бути висунуті під тиском Німеччини чи інших західних держав.
- Компроміс за рахунок суверенітету: Пропозиція про мир може включати територіальні поступки, наприклад, визнання втрати Криму чи Донбасу. Для України це є неприйнятним, оскільки порушує її суверенітет та національну гідність.
- Заморожений конфлікт: Можливий сценарій мирної угоди за зразком Придністров’я чи Абхазії, де конфлікт де-юре залишається невирішеним, але де-факто території залишаються під контролем Росії. Це б залишило Україну у стані постійної загрози.
- Зниження підтримки з боку Заходу: Як тільки мир буде оголошений, навіть якщо на умовах, що не влаштовують Україну, міжнародна спільнота може втратити інтерес до подальшої допомоги Україні. Це означає, що Україні буде складніше відновити свою економіку і продовжувати опір агресії.
4. Баланс інтересів Німеччини та України
Німеччина, як і багато інших європейських країн, має власні економічні та геополітичні інтереси, які не завжди повністю збігаються з українськими. Прагнення до відновлення економічних відносин із Росією, вирішення енергетичних проблем та уникнення подальшого загострення війни на континенті можуть штовхати Берлін до поступок. Для України такий “мир” може стати пасткою, що закріпить нинішній статус-кво і не дозволить повністю відновити контроль над своїми територіями.
5. Що далі?
Ключовим для України є продовження діалогу з Німеччиною та іншими західними партнерами з акцентом на неприпустимості територіальних поступок. Українські дипломати мають працювати над тим, щоб європейські лідери зрозуміли важливість довгострокового миру, який би базувався на міжнародному праві, а не на тимчасових політичних компромісах. Для Олафа Шольца цей виклик полягає в тому, щоб поєднати внутрішньополітичні вимоги своєї країни з підтримкою принципів міжнародного порядку.
Олаф Шольц дійсно хоче миру, але питання полягає в тому, на яких умовах він бачить цей мир. Для України важливо, щоб будь-яке врегулювання не стало пасткою, що закріплює окупацію її територій. Тому переговорний процес повинен бути чітким і прозорим, з урахуванням українських інтересів та принципів міжнародного права. Тільки такий підхід може гарантувати справедливий і стійкий мир.
